<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Галина Городиловська</style></author><author><style face="normal" font="default" size="100%">Марія Городиловська</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ВИРАЖАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ РЕЧЕНЬ  У ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ РОМАНА ІВАНИЧУКА</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">виражальні можливості</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">речення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">синтаксична конструкція</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">стилістичний засіб</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">художній дискурс</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">132-138</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Статтю присвячено синтаксично-стилістичній організації мови творів Романа Іваничука, зокрема аналізові виражальних можливостей різних видів речень у його художньому дискурсі. Помічено, що індивідуальна мовотворчість письменника характеризуються значним багатством виражальних засобів, різновидами типів художнього мовлення, змінами ритму висловлювань, наявністю синтаксичних конструкцій публіцистичного стилю. Здійснено системний аналіз текстів історичних творів прозаїка, виявлено в них різні види речень, з’ясовано доцільність і прийоми використання таких засобів, показано особливості їхнього функціонування в різних мовленнєвих ситуаціях та  виражальні можливості в художньому дискурсі. Серед відповідних конструкцій розглянуто речення зі словесною анафорою, речення, побудовані за моделлю «запитання-відповідь», окличні речення-гасла, наявність яких зумовлена жанровою специфікою творчості талановитого митця, його майстерністю досконало стилізувати мову, прагненням до посилення художньої виразності. Виявлено, що такі синтаксичні засоби мають свої способи використання в історичній романістиці. Вони простежені в авторській мові, мовленні персонажів (монологах, діалогах), внутрішньому мовленні героїв. Їхня надзвичайна експресивність надає формі відображення особливої естетичної спрямованості, розрахованої на досягнення максимальної передачі відтворюваних історичних фактів. Тексти з такими реченнями  розкривають зміст творів письменника, відбивають теми нашої історії, висвітлюють ідеї загальнонаціонального масштабу. За їхньою допомогою автор змальовує художні образи, характеризує персонажів, створює неповторну атмосферу достовірності розповіді в історичних романах. Встановлено, що розглядані речення є органічними складниками художного дискурсу Романа Іваничука, організовують синтаксичний лад мови його історичних творів, відображають специфіку індивідуального стилю письменника, вирізняють митця як оригінальну постать з-поміж інших.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>