<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Юлія Невинна (Кощій)</style></author><author><style face="normal" font="default" size="100%">Ірина Нічаєнко</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ БРЕХНЯ  В ІСПАНСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">брехня</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">концепт</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">постправда</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">семантичне поле</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">104-108</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті розглядається семантичне поле концепту БРЕХНЯ в іспанській та українській мовах, який протиставляється концепту ПРАВДА. В нашій розвідці дослідження проводиться на перетині когнітивної лінгвістики та перекладознавства, що є малодослідженим під таким кутом зору. Цей концепт є універсальним для представників різних мовних спільнот, проте зберігає певні культурні та національні особливості, які варто враховувати при перекладі. У дослідженні концепт постає в політичному дискурсі, де брехня маскується під правду, зокрема увага приділяється засобам вираження, якими це зроблено. Окрім того, акцентується увага на ставленні до брехні в українському та іспанському середовищі. На основі дослідження британського психолога Олдерта Фрайя (Aldert Vrij) виділено три способи розпізнавання брехні: поведінка, фізіологічні реакції та зміст сказаного. Нас цікавлять саме лексичні засоби, якими передається інформація та яким чином вона маскується під правду. Тому основні складнощі при проведенні дослідження мовленнєвої реалізації концепту БРЕХНЯ полягають у тому, що її вираження спрямоване на те, щоб реципієнт сприймав її як правду, через це важко ідентифікувати брехню не знаючи контексту чи екстралінгвальної ситуації. Також у статті постає неологізм «пост-правда», як засіб маніпуляції суспільною думкою у політичному дискурсі. Аналіз концепту БРЕХНЯ розглядається на прикладі висловлень Маріано Рахоя, очільника іспанського уряду, які викладено у статтях газети El diario. Під час аналізу преси на предмет досліджуваного концепту з’ясувалось, що найчастіше він знаходить своє вираження у політичному дискурсі, де йдеться про такі неприємні для суспільства питання, як обмеження соціальних програм, скорочення видатків бюджету тощо. Дослідження має свою перспективу враховуючи динамічність розвитку політичних контактів у сучасному світі.   </style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>