<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Наталия Куликовская</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ИСТОРИЯ ИМЕНИ И ИМЯ ИСТОРИИ (на базе лексем-номинантов концептов  немецкого языка „GESCHICHTE“ и „NAME“)</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">дефініційний аналіз</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">етимологічний аналіз</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">каузативність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">концепт</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">лексема</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">посесивність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">функціонально-граматична категорія</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">094-103</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Предмет аналітичного дослідження у представленій статті фокусується на встановленні семантичного взаємозв’язку двох концептуальних просторів, які номінуються у німецькій мові лексемами „Name“ і „Geschichte“. Загальновідомо, що поняття є представниками світу ідей, набувають у процесі лексикалізації калейдоскопічні відносини та модифікації, які продиктовані прагматичними преференціями. Ця вихідна позиція визначає у процесі дослідження необхідність дотримання принципу композиціональності семантичного опису, а відповідно і множинний процедурний підхід для опису заданих ментальних одиниць. Занурення в інтерпретаційний семантичний простір досліджуваних одиниць здійснюється за допомогою етимологічних джерел, дефініційного аналізу і функціонально-граматичних характеристик, що дозволяє охопити альтернативні змістотвірні мотиваційні зв’язки в органічному житті лексем, інструменталізувати їх транспарентні внутрішньомовні відносини. У ході проведеного дослідження з історико-етимологічних позицій виявляється семантична схожість у мотивах номінацій, здійснюється огляд детерміністичних властивостей досліджуваних понять та встановлюється їх функціональна кореляція на сучасному етапі розвитку німецької мови. Синтаксична життєдіяльність лексем у якості корелятів посесивних та каузативних відносин демонструє принцип споживчого застосування мовного знака в межах антропоцентричної парадигми. Коло перспективних напрямків теоретичних та практичних пошукових інтенцій окреслюється віковою, професійною, науковою й індивідуальною специфікою проаналізованих у пілотному дослідженні з позицій семантичного аналізу понять.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Російська</style></orig-pub></record></records></xml>