<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Світлана Климович</style></author><author><style face="normal" font="default" size="100%">Світлана Мартос</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">АБРЕВІАЦІЯ ТА СЛОВОСКЛАДАННЯ ЯК СПОСОБИ ТВОРЕННЯ МОЛОДІЖНИХ СЛЕНГІЗМІВ </style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">абревіація</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">молодіжний сленг</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">основоскладання</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">спосіб творення</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">088-093</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті проаналізовано абревіацію і композицію як способи номінації в субмові молоді. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовних праць, присвячених явищам і процесам словотворення жаргонно-сленгових страт. Автори зазначають, що субстандартна дериватологія має цілий спектр своїх особливостей, що властиві іншим складникам національної мови. Стверджено, що молодіжному сленгу притаманні явища абревіації, коли статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова, та деабревіації – альтернативного, оригінального розшифрування абревіатур, які вже зафіксовані в літературній мові. Особливістю студентського сленгу є творення складноскорочених слів від назв навчальних предметів, найменувань видів навчальної діяльності, назв студентів певних факультетів тощо. Певна частина літературних абревіатур переосмислена в молодіжному сленгу, зокрема у шкільному жаргоні. Відзначено й таке своєрідне явище як розшифрування літер, якими позначені класи в школі. Доведено, що гумористична експресія виникає при зіткненні загальновідомого змісту абревіатури і специфічного сленгового тлумачення. У статті досліджено особливості словоскладання як способу творення молодіжних сленгізмів. У молодіжному сленгу Херсона представлені тільки композити-іменники, інших частин мови не виявлено. Найбільшими за кількістю складних слів є  лексико-семантичні поля 'дискотека', 'частини тіла', 'найменування осіб', 'пияцтво'. Зафіксовано певну регулярну повторюваність іншомовного складника -мен і поодинокі випадки творення складних слів за допомогою запозичених компонентів  бол,  бус,  бой, а також звернено увагу на похідні від іменникових основ з негативною оцінкою для підсилення пейоративного значення. Наведено приклади утворень з немотивованими частинами, походження яких затемнене. </style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>