<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Олена Карабута</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНІВ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ  У МОВІ ЗМІ ХЕРСОНЩИНИ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">емоційне забарвлення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">професіоналізм</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">стилістично марковані лексичні одиниці</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">термін</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">081-088</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті з’ясовано особливості  мови засобів масової інформації, звернено увагу на те, що у мові ЗМІ простежується загальна тенденція до демократизації публіцистичного стилю, активізується вживання іншомовних слів, підвищується  метафоризація, посилюються особистісні риси у мовленні, знижується рівень культури мовлення.
У матеріалах статті стверджується, що сучасний розвиток публіцистики характеризується активним уведенням у мовну тканину медіатекстів термінів із різних галузей науки, техніки, медицини, спорту, мистецтва тощо. Зумовлено це тими змінами в економічному, суспільно-політичному, науковому процесі, які провокують появу нових слів, і як наслідок, вони починають функціонувати у мові ЗМІ. Як правило, використання того чи того терміна залежить від того, про яку галузь науки йдеться у публіцистичному тексті. 
Однак, далеко не завжди терміни виконують у мас-медійному тексті номінативну функцію, все частіше їх використовують для  надання публікаціям емоційного звучання.
У статті проаналізовано функціонування у херсонських інтернет-виданнях термінологічних одиниць таких лексико-семантичних груп, як: спортивна, медична, мистецька. У кожній групі виділено свої тематичні мікрогрупи, з’ясовано, що термінологічна лексика виконує у публіцистичному тексті номінативну функцію, але все частіше у мові ЗМІ вона детермінологізується й починає виконувати стилістично-експресивну функцію, надаючи публікаціям певного колоритно-емоційного звучання.
Крім того, у статті звернена увага і на вживання професіоналізмів  у мові ЗМІ, що містять у собі емоційне забарвлення, і як наслідок, можуть порушувати мовні норми. 
</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>