<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Олександр Ємець</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ПРИНЦИПИ Й ЕТАПИ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПЕРЕКЛАДУ  ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">засоби вербалізації</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">концепт</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">концептуальна метафора</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">концептуальний аналіз</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">концептуальний переклад</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">прийоми перекладу</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">якість перекладу</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2018</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">197-203</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">Стаття присвячена ролі концептуального аналізу у перекладі. Запропоновано етапи концептуального перекладу залежно від жанру художнього тексту. Перші два етапи включають визначення основного концепту твору і ключових концептуальних метафор (КМ), а також лексичних і стилістичних засобів вербалізації КМ. Наступні етапи полягають у перекладі і редагуванні тексту та зіставному аналізі КМ в оригіналі і цільовому тексті. Визначено основні прийоми роботи з текстом як з погляду лінгвістичного, так і перекладацького аналізу як критеріїв якості і точності перекладу. Наведено приклади концептуального аналізу і перекладу поетичних текстів Н. Уеста, Р. Бернса та У. Г. Одена, а також фрагменту літературної казки О. Вайлда. У творах Уеста та Вайлда вербалізується концепт ПРИРОДА (NATURE) за допомогою розгорнутих антропоморфних метафор. Ключова КМ поезії Уеста – ПРИРОДА – ЦЕ СОРОМ’ЯЗЛИВА ЖІНКА. У перекладі використано дослівний переклад і додавання літературних поетичних слів. У відомій поезії Р. Бернса одна з основних КМ – ЛЮБОВ – ЦЕ ТРОЯНДА. У цільовому тексті наш видатний перекладач М. Лукаш використав заміну тропа (порівняння-метафора) і компресію з метою збереження рими і метру, проте вдало відтворив концептуальну ідею. У першій частині поезії У. Г. Одена вербалізується концепт СМЕРТЬ ПОЕТА. Концепт реалізується за допомогою лексичних засобів двох семантичних полів “Смерть” та “Зима”, які підсилені алітерацією. У цільовому тексті відомий перекладач М. Стріха передав КМ СМЕРТЬ ПОЕТА – ЗИМА за допомогою дослівного перекладу та із застосуванням лексичних одиниць з негативним префіксом. На прикладі передачі КМ у казці О. Вайлда показано помилки перекладача-аматора у відтворенні КМ ПРИРОДА – ЦЕ ЖІНКА. У підсумку визначено, що основні прийоми концептуального перекладу у наведених текстах включають дослівний переклад, синонімічну заміну, заміну тропа та компресію (у поетичному перекладі). Саме точне відтворення концептуальних метафор у перекладі є запорукою точності і якості художнього перекладу.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>