<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Ганна Глущук-Олея</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">ЗАПЕРЕЧНИЙ МАРКЕР NO В ІСПАНСЬКІЙ МОВІ:  ПРИСЛІВНИК, ЧАСТКА ЧИ ПРЕФІКС?</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">іспанська мова</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">заперечення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">заперечний маркер</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2017</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">014-019</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті висвітлено основні підходи іспанських і вітчизняних дослідників щодо питання про категорійний статус заперечного маркера no в іспанській мові, оскільки воно досі залишається відкритим через поліфункціональність цього заперечного елемента. Вчені визнають периферійну модально-експресивну функцію заперечних слів-речень задля вираження не лише самого заперечення і його відтінків (незгоди, відмови, спростування, корегування тощо), а й обурення, подиву чи захоплення. У статті доводиться, що частка no виконує регулюючу функцію, що відповідає тенденції натуральних мов мати негативний протичлен до позитивного елемента, реалізуючи таким чином значення відсутності, відмінності, невідповідності та уникнення. </style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>