<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><xml><records><record><source-app name="Biblio" version="6.x">Drupal-Biblio</source-app><ref-type>17</ref-type><contributors><authors><author><style face="normal" font="default" size="100%">Світлана Харченко</style></author></authors></contributors><titles><title><style face="normal" font="default" size="100%">НОВІ ЯВИЩА У ФУНКЦІЙНІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ МОДАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТИПІВ РЕЧЕНЬ</style></title></titles><keywords><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">бажальність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">категорія способу</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">комунікативна мета</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">модально-комунітивний тип речень</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">оптативне (бажальне) речення</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">перфомативність</style></keyword><keyword><style  face="normal" font="default" size="100%">перфомативне речення</style></keyword></keywords><dates><year><style  face="normal" font="default" size="100%">2017</style></year></dates><pages><style face="normal" font="default" size="100%">034-040</style></pages><abstract><style face="normal" font="default" size="100%">У статті розглянуто інновації у функційних реалізаціях модально-комунікативних типів речень  бажальні й перформативні конструкції. Спостережено, що в сучасному українському мовознавстві традиційну концепцію переглянуто і сформовано чотирикомпонентну категорію способу дієслова, яка об’єднує грамеми умовного, наказового, спонукального й бажального способів. На підставі цього виділено ще один окремий, самостійний комунікативний тип речень – оптативних (бажальних), що мають свої засоби експлікації. Бажальність трактують як неадресоване волевиявлення, вербалізоване 1) в конструкціях із суб’єктом-мовцем; 2) в конструкціях, що в них суб’єкт не тільки мовець, а й будь-яка інша особа чи предмет. Встановлено, що в науковій думці відбувається поступове визнання перфомативних речень за окремий різновид. Досліджено, що перфомативні висловлення є комунікативно ускладненими семантико-синтаксичними структурами; вони подібні і до спонукальних, і до розповідних речень. Поєднання в семантико-синтаксичних рисах перформативних речень окремих ознак розповідних і спонукальних речень дає підстави кваліфікувати їх як проміжний, гібридний тип речень, що їх виокремлюють за критерієм &quot;комунікативна мета&quot;.</style></abstract><orig-pub><style face="normal" font="default" size="100%">Українська</style></orig-pub></record></records></xml>